Текст статті та фото взято зі сторінки у facebook Медицина Кам'янця

Туберкульоз – інфекційне захворювання, що у всі часи неначе «випробовував» людство на міцність. Ще в давні часи туберкульоз був своєрідним вироком для людини. Україна залишається країною з високим тягарем туберкульозу, в тому числі і стійкого до ліків.

 Чи можливо себе убезпечити від захворювання на туберкульоз? І так, і ні. На жаль, ймовірність захворювання туберкульозом існує у кожного. Хвороба виникає непомітно, підступно і ушкоджує органи людини. Хворі нерідко не помічають свого захворювання, доки не ушкодиться велика ділянка органу чи не виникне ускладнення недуги. 

Колись вважалось, що туберкульоз – це хвороба бідних та обездолених. Проте впродовж останніх років фіксуються захворювання і в благополучних сім’ях. Людина є соціальною істотою, тому постійно спілкується з оточуючими, які можуть виявитися хворими на туберкульоз. Адже ми можемо зустрітися з заразним хворим на туберкульоз на виробництві, в місцях громадського харчування, кінотеатрах, на ринку, в лікувальних закладах.

Практично ніхто із хворих не може сказати, що він був у постійному контакті з хворою людиною. В основному - це випадкові контакти. А збудники туберкульозу вирізняються високою стійкістю до впливу різних факторів.

Найпоширенішим шляхом зараження є вдихання забрудненого туберкульозними паличками повітря.

Туберкульоз не є висококонтагіозним захворюванням. Тобто, якщо ми і контактували з хворим, це не означає, що обов’язково захворіємо.
Для здорової людини, яка отримала паличку Коха, імовірність захворіти активним туберкульозом складає всього 5%. Ризик захворювання дещо підвищується, якщо організм ослаблений. Стреси, погане харчування, відсутність свіжого повітря і фізичних навантажень, шкідливі звички, порушення сну, перенесені захворювання – все це знижує захисні сили організму. Але навіть при наявності всіх цих факторів імунна (захисна) система запобігає розвитку хвороби у більшості інфікованих людей. 

Небезпека захворювання зростає, коли в легені потрапляє велика кількість мікобактерій туберкульозу, а фізіологічні можливості самозахисту організму виявляються неспроможними. Опірність орга¬нізму може бути посилена або ослаблена. Підвищення опірності до туберкульозу, як і у відношенні до інших хвороб, досягається загаль¬ним загартовуванням організму, правильним використанням природних факторів, фізичною культурою і спортом, раціональним чергуванням праці і відпочинку, повноцінним харчуванням, дотриманням гігієнічних умов у побуті та санітарних норм на виробництві.

Можливості організму захистити себе від туберкульозу послаблюю¬ться різноманітними захворюваннями, особливо грипом, дитячими інфек¬ціями, гострими та хронічними захворюваннями організму, нервово-психічними потрясіннями, голодом, шкідливими звичками у вигляді наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління.

Люди мають видову, природно успадковану опірність, що виробилась та закріпилась в поколіннях в результаті багатовікового контакту з інфекцією. Ступінь індивідуальної природженої опірності не у всіх однаковий: одні довготривало і впритул контактують із хвори¬ми з бактеріовиділенням і не заражуються, інші заражуються, але не хворіють, ще інші заражуються та захворюють.

Стійкість організму до туберкульозу з віком суттєво коливається. Зараження небезпечне на першому році життя: в цей час воно часто переходить в захворювання. До 11 років опірність організму дітей до інфекції поступово зростає, але в 13 - 16 років (перехідний вік) знову знижується і туберкульоз у них може приймати гострий перебіг. У чоловіків та жінок у віці 25 - 45 років нерідко загострюються вог¬нища, що виникли в період первинного інфікування, а після 50-60 років імунітет значно знижується, тому із "погаслих" вогнищ особ¬ливо легко спалахує активний туберкульоз. 

У процесі розвитку захворювання умовно можна виділити чотири періоди:

• Перший називається прихованим (інкубаційним). Він займає від¬різок часу від моменту зараження до перших ознак хвороби і продов¬жується місяці і навіть десятки років, характеризується відсутніс¬тю порушень у стані здоров'я. У цей період люди здорові і лікування не потребують.

• Другий - період провісників пов'язаний з посиленням життєдіяльності мікобактерій туберкульозу та зниженням захисних сил організму. Від появи перших симптомів хвороби до розгорнутої картини захворювання проходить кілька тижнів. Туберкульозна інток¬сикація - отруєння організму отруйними речовинами (токсинами) внас¬лідок життєдіяльності збудника - впливає на роботу нервової, ендо¬кринної, серцево-судинної систем та інших внутрішніх органів. В результаті з'являються швидка втомлюваність, зниження апетиту, підвищення температури, поганий сон, пітливість, збудливість тощо. Але подібні симптоми спостерігаються і при багатьох інших захворюваннях. Тубер-кульоз легень у цей період може маскуватись під розлад органів черевної порожнини, серцево-судинні, інфекційні, нервові та інші захворювання. В таких випадках важливо своєчасно звернутись до лікаря-спеціаліста. Нерідко перебіг хвороби прихований, малосимптомний. 

• Третій період - час виражених проявів туберкульозу: хвороба прогре¬сує. Після явного загострення процесу, що продовжується 1-3 тижні, він затихає на місяці, і людині здається, що вона одужала. Таке чергування погіршення і покращення стану здоров'я повторюється неодноразово. Якщо хворий своєчасно не звернувся до лікаря, то туберкульоз виявляється запущеним, і тому важко виліковним. Лікуван¬ня і у цьому періоді не складало б великих труднощів, якби вдавалось раніше виявляти усіх захворілих.

• Четвертий період - це перехід процесу в хронічну форму. Неуважне відношення хворих до себе призводить до того, що у великої кількос¬ті пацієнтів в момент виявлення туберкульозу він був у вкрай запу¬щених формах.

Повне одужання від туберкульозу можливе при умові раннього виявлення захворювання, суворого дотримання режиму лікування та рекомендацій лікаря.

Туберкульоз не виліковується, якщо перервати лікування, вживати протитуберкульозні препарати хаотично, зловживати алкоголем, наркотичними засобами, внаслідок чого розвивається така форма туберкульозу, яка не піддається лікуванню протитуберкульозними препаратами.

Час, який потрібен для лікування хворих туберкульозом – від 6 до 20 місяців.

Вартість лікування хворих туберкульозом – від 1 000 грн. (курс) для чутливого до медикаментів, і починаючи від 60 000 грн.(курс) для лікарсько-стійкого процесу (лікування пацієнту надається за рахунок держави).

Результати лікування хвороби залежать в основному від захворілого на сухоти пацієнта. Вчасно звернутися до лікаря з метою обстеження – це раз, дотримуватись рекомендацій лікуючого лікаря – це два, після закінчення курсу лікування пам’ятати про те, що перехворів туберкульозом і дбати про себе та оточуючих – це три. Туберкульоз – це не вирок.

ТУБЕРКУЛЬОЗ. АЛГОРИТМ ВИЯВЛЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ.