Симптоми, при яких варто звернутися до гепатолога:

• біль і відчуття тяжкості в правому підребер'ї;
• гіркота в роті;
• зміна кольору сечі і калу;
• збільшення обсягів живота;
• жовтушність шкіри та склер;
• кровоточивість ясен;
• зниження апетиту;
• зміна маси тіла;
• підвищення температури тіла;
• поява на шкірі судинних зірочок.

Захворювання, які вивчає гепатологія:

• цироз печінки;
• гострий і хронічний гепатит;
• алкогольна хвороба печінки;
• хвороба легіонерів;
• токсоплазмоз;
• гемохроматоз;
• хвороба Жильбера;
• інфекційний мононуклеоз;
• холангіт;
• лептоспіроз;
• астеновегетативний синдром;
• жовчнокам'яна хвороба тощо.

Діагностика та лікувальні заходи в гепатології

Для виявлення патологій доктор обов'язково проводить кілька досліджень:

• лабораторні аналізи крові і сечі;
• коагулограма;
• дослідження маркерів пухлинних утворень печінки;
• аналіз калу на виявлення стеркобилина;
• УЗД печінки;
• КТ і МРТ органів черевної порожнини;
• езофагогастродуоденоскопія;
• проведення аналізу на виявлення герпесвірусної інфекції;
• біопсія печінки;
• аналізи на наявність гепатиту;
• дослідження обміну міді і заліза в організмі.

В результаті проведених діагностичних процедур здійснюється постановка діагнозу захворювання і лікарем-гепатологом призначається індивідуальний комплекс лікувальних заходів, який залежить від форми, стадії і швидкості прогресування хвороби.

До переліку послуг, які надає гепатолог, відносяться:

• первинна консультація пацієнтів зі скаргами на болі в печінці і в області жовчного міхура;
• первинна діагностика і призначення додаткових обстежень;
• призначення комплексного лікування після постановки діагнозу;
• надання медичної допомоги при невідкладних станах в гепатології;
• проведення лікувальних і діагностичних маніпуляцій;
• здійснення оперативних методів лікування.

Види і методи діагностики, які найчастіше використовує гепатолог:

• загальноклінічні аналізи крові, сечі, калу;
• аналіз калу на яйця глистів;
• біохімічні дослідження (визначення рівня білірубіну, альбуміну, активностітрансаміназ);
• вірусологічне дослідження (визначення маркерів вірусів гепатиту);
• імунологічне дослідження;
• рентгенографія, УЗД, КТ та МРТ печінки і жовчного міхура;
• визначення активності сироваткових ферментів;
• кількісні дослідження функції печінки;
• дослідження метаболізму ліпідів і ліпопротеїдів;
• визначення рівня амінокислот;
• визначення рівня білків в плазмі;
• пункцій методи обстеження;
• лапароскопія печінки;
• ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;
• ангіографія.

Прийом гепатолога повинен здійснюватися в плановому і екстреному порядку.

Планові показання для прийому гепатолога:

• поява болю в печінці і правому підребер'ї;
• часта нудота і блювота;
• пожовтіння шкірних покривів і видимих слизових оболонок;
• відчуття гіркоти у роті або відрижка жовчю;
• потемніння кольору сечі;
• розлади травлення;
• збільшення печінки (вихід печінки з-під реберної дуги);
• іррадіація болів у спину, праву лопатку і праву руку;
• непереносимість жирної їжі;
• асцит;
• загальне нездужання.

Екстрені (або обов'язкові) показання для прийому гепатолога:

• гепатити та цирози печінки;
• гостре отруєння алкоголем, хімічними речовинами або лікарськими препаратами на тлі важкої хронічної патології печінки;
• гостра печінкова недостатність;
• жовчна (печінкова) колька;
• напад гострого холециститу;
• напад гострого панкреатиту;
• розрив селезінки;
• травматичні ушкодження печінки і селезінки;
• важкий асцит;
• обструкція печінкових вен;
• гострий холестаз;
• порушення роботи печінки при вагітності;
• злоякісні пухлини печінки;
• жовчнокам'яна хвороба.

Ні в якому разі не можна відкладати прийом гепатолога, оскільки захворювання печінки можуть швидко прогресувати, що в підсумку може призвести до вкрай важкого стану.

Печінка - це великий орган, основні функції якого полягають в фільтрації, дезінтоксикації, травленні. Захворювання печінки найчастіше виникають внаслідок тривалої інтоксикації організму, неправильного харчування, аутоімунних і спадкових захворювань.

До основних захворювань печінки і жовчного міхура, лікуванням яких займається гепатолог, відносяться:

• асцит - накопичення рідини в черевній порожнині;
• жовтяниця;
• холестаз - зменшення або повне припинення надходження жовчі в дванадцятипалу кишку;
• вірусні та хронічні гепатити;
• лікарські ураження печінки;
• цироз - дифузний процес, який проявляється фіброзом і вузловими утвореннями, які розвиваються внаслідок відмирання клітин печінки;
• алкогольні ураження печінки;
• захворювання, які спровоковані порушенням харчування та обміну речовин;
• захворювання печінки у вагітних жінок, новонароджених і дітей;
• травматичні ураження печінки;
• жовчнокам'яна хвороба;
• холецистит;
• доброякісні та злоякісні пухлини печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів.

Захворювання печінки можуть зустрічатися в будь-якому віці, але особливу небезпеку становлять вроджені патології печінки у дітей, а також патології печінки у вагітних жінок.