Симптоми, при яких варто звернутися до гастроентеролога:

• біль в області шлунково-кишкового тракту;
• нудота;
• блювота;
• відрижка;
• печія;
• гіркота в роті;
• неприємний запах з рота;
• зміна апетиту;
• зниження маси тіла;
• порушення стільця;
• утруднення ковтання;
• кишкова диспепсія (здуття, бурчання живота);
• стравоходу кровотечі;
• шкірні висипання неінфекційної природи.

Захворювання, які вивчає гастроентерологія:

• гострий і хронічний гастрит;
• виразкова хвороба;
• перфорація стравоходу;
• ахалазія кардії;
• езофагіт;
• гіпотонія і атонія стравоходу;
• пухлинні утворення шлунково-кишкового тракту;
• дуоденіти;
• ентерити;
• дискінезії;
• коліти;
• гострий і хронічний панкреатит;
• вроджені патології травного тракту;
• паразитарні ураження ШКТ та ін.

Діагностика та лікувальні заходи в гастроентерології

Перед початком лікування гастроентеролог обов'язково повинен провести дослідження:

• лабораторні аналізи крові, сечі і калу;
• аналізи на визначення маркерів гепатиту;
• протеінограмма;
• УЗД черевної порожнини;
• гастроскопия;
• рентгенологічні дослідження з контрастом;
• колоноскопія;
• езофагогастродуоденоскопія;
• ректороманоскопия;
• діагностика глистових інвазій.

Обсяг лікувальних заходів визначається лікарем-гастроентерологом після установки і диференціальної діагностики. В гастроентерології використовуються оперативні і консервативні (медикаментозна терапія, фізіотерапія, дієтотерапія) методи лікування.

До послуг, які може надавати гастроентеролог, відносяться:

• первинна консультація пацієнтів з розладами функцій органів травної системи;
• діагностика захворювань органів травної системи, призначення додаткових методів діагностики;
• консультування з приводу правильного харчування, призначення лікувальних та профілактичних дієт;
• призначення комплексних методів лікування при захворюваннях органів травної системи;
• надання медичної допомоги при деяких невідкладних станах в гастроентерології;
• проведення деяких лікувальних і діагностичних маніпуляцій;
• проведення оперативних методів лікування і діагностики;
• проведення санітарно-освітньої роботи серед населення.

До видів обстежень, які найчастіше використовує гастроентеролог, відносяться:

• дослідження, які рекомендується проводить всім первинно звернулися хворим незалежно від діагнозу (загальноклінічні дослідження крові і сечі, аналіз калу на яйця глистів, реакція Вассермана, аналіз крові на ВІЛ / СНІД);
• рентгеноскопія або рентгенографія органів грудної клітини;
• рентгеноскопія або гастроскопія шлунка особам старше 45 років;
• езофагогастродуоденоскопія (огляд слизової оболонки стравоходу, шлунка і 12-палої кишки за допомогою ендоскопа);
• колоноскопія (огляд товстої кишки за допомогою ендоскопа);
• ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (заповнення жовчних і панкреатичних проток контрастною речовиною з подальшим дослідженням);
• біопсія печінки;
• лапароскопія (дослідження органів травної системи за допомогою лапароскопа, який вводиться через невеликий розріз шкіри);
• рентгенографія;
• ангіографія;
• УЗД, КТ, МРТ;
• функціональні тести;
• визначення рівня гастроінтестинальних гормонів;
• діагностика Helicobacter Pylory.

До розділу гастроентерології також відноситься гепатологія (наука, яка вивчає печінку і жовчний міхур) Інструменти для (наука, яка вивчає товсту кишку).

До основних захворювань, лікуванням яких займається гастроентеролог, відносяться:

• диспепсія (біль в кишечнику, печія, нудота і блювота, здуття живота, анорексія);
• шлунково-кишкові кровотечі (кровотечі з верхніх і нижніх відділів травного тракту);
• гострі біль у животі;
• дисфагія;
• езофаніт, рефлюкс-езофагіт;
• грижа харчового отвору діафрагми;
• захворювання стравоходу (виразки, рак, дивертикули, чужорідні тіла, розриви);
• гастрити (гострий, хронічний, гранулематозний, лімфоцитарний, еозинофільний, реактивний);
• дуоденіти;
• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
• рак шлунку;
• інші пухлини шлунка;
• поліпи;
• жовтяниця;
• внутрішньопечінковий холестаз;
• портальна гіпертензія;
• гострі гепатити;
• хронічні гепатити;
• цироз;
• гемохроматоз;
• пухлини, абсцеси печінки;
• жовчнокам'яна хвороба;
• панкреатити, рак підшлункової залози;
• паразитарні інвазії;
• захворювання тонкого і товстого кишечника (коліт, ентероколіт, закрепи, рак);
• геморой;
• анемії;
• інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Плановий прийом гастроентеролога необхідний в таких випадках:

• болю в кишечнику різного походження;
• печія, особливо та, яка не коригується антацидними препаратами;
• нудота, блювотні позиви, блювота;
• здуття живота;
• розлади стільця (запори, проноси);
• гострі болі в черевній порожнині;
• відрижка кислотою, жовчю, їжею;
• болю в печінці;
• пожовтіння шкіри і видимих слизових оболонок (жовтяниця);
• болі в епігастрії;
• хронічні і гострі гепатити;
• цироз печінки;
• геморой;
• паразитарні інвазії органів травлення.

Невідкладний (або обов'язкова) прийом гастроентеролога повинен проводитися в таких випадках:

• шлунково-кишкові кровотечі;
• гострі виразки шлунка;
• гострий геморагічний гастрит;
• кровотечі при ракових захворюваннях;
• опіки ротової порожнини, стравоходу і шлунка хімічними речовинами;
• порушення цілісності стравоходу;
• сторонні тіла стравоходу, шлунка, кишечника і прямої кишки;
• дивертикули (випинання) стінок травного тракту;
• жовчна або печінкова колька;
• гострий панкреатит;
• абсцеси печінки і селезінки;
• розрив селезінки;
• травматичні ушкодження кишечника і травних органів;
• гострі гастроентерит і коліт;
• гострі алергічні кишкові синдроми;
• грижа стравохідного отвору діафрагми;
• защемлення гриж;
• гострий перитоніт;
• гострі отруєння їжею, алкоголем, хімічними речовинами;
• кровотечі з гемороїдальних вузлів;
• ракові захворювання органів травної системи;
• тромбоз і емболія мезентеріальних артерій.

Гідроколонотерапевт - лікар вузької спеціалізації, що лікує ожиріння, захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи шляхом промивання кишечника. Відомо, що гідроколонотерапевт лікує широкий спектр патологій, надаючи оздоровчий ефект за рахунок застосування очищеної води з лікарськими розчинами.

Список патологічних станів, що лікує гідроколонотерапевт, включає:

• неконтрольовану дефекацію;
• пошкодження слизової прямої кишки (коліт, тріщини);
• запальний процес судин заднього проходу з кровотечею, формуванням вузлів на виході товстої кишки (геморой);
• вагініт, простатит і аденому, ерозію шийки матки;
• дисфункції імунітету, інтоксикації;
• захворювання сальних залоз шкіри, вугровий висип;
• відкладення жирових мас, розлад харчової поведінки, стільця, дискінезію.

Чим займається гідроколонотерапевт?

Гідроколонотерапевт, що лікує хворих за допомогою промивання кишечника, виконує збір анамнезу, дає рекомендації для подальшого медикаментозного лікування, виконання малоінвазивних процедур або операції. Важливо, що гідроколонотерапевт лікує пацієнтів на підставі даних пальпації, ультразвукового дослідження, аноскопии, ирригоскопии, збору калу, загального і біохімічного аналізів крові.

Існує ряд протипоказань до гідроколонотерапії:

• вагітність;
• загострений геморой;
• ниркова недостатність;
• серцево-судинна дистонія;
• грижі;
• неспецифічний виразковий коліт.

Що лікує гідроколонотерапевт? Переїдання і зайва вага, готує пацієнта до промивання кишечника спецрозчином, відновлює функціонування шлунково-кишкового тракту за допомогою масажу живота, промиває товстий кишечник. Сеанси гідроколонотерапії звільняють від дискомфорту, виводячи скупчення на стінках кишечника слиз і калові маси.

езофагіт
дуоденіт
здуття живота
коліт
метеоризм
ентерит
гастрит хронічний
дискінезія жовчовивідних шляхів
гострий панкреатит