Загальна інформація

Замислитись про наш захисний щит варто вже тоді, коли з'являються перші ознаки його ослаблення: часті застуди, слабкість, запаморочення тощо. Спровокувати ІДС може безліч факторів, тому необхідно знати природу його появи для вибору адекватної методики усунення недуги. Чітко позначити причину, що призвела до недуги, покликаний лікар-імунолог.

Виділяють два основні види патології.

1. Первинний імунодефіцит – це вроджене захворювання, обумовлене або генетичними дефектами, або різними впливами під час внутрішньоутробного розвитку. Залежно від рівня впливу та локалізації процесу вони бувають: клітинні, антільні, комбіновані, виражені недостатністю системи комплементу та дефектами фагоцитозу.
2. Вторинний імунодефіцит. Ця патологія зустрічається набагато частіше. Викликають захворювання найрізноманітніші чинники довкілля, які негативно впливають на всі елементи імунної системи. До цієї групи входить синдром набутого імунодефіциту, відомий як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).

Перелік причин вторинного імунодефіциту досить широкий:

• нестача важливих речовин для правильного розвитку організму, зумовлена ​​порушенням харчування;
• впливом геть організм хронічних інфекцій, які, постійно впливаючи на імунітет, згодом знижують його реактивність. Також подібні захворювання погано впливають на стан системи кровотворення, що відповідає за створення виключно важливих лімфоцитів;
• гельмінтоз;
• крововтрата або ниркова недостатність;
• різного роду отруєння, затяжна діарея, через яку відбувається різка втрата всіх необхідних поживних речовин;
• цукровий діабет чи розлади щитовидної залози;
• онкологічні захворювання.

Процес проведення процедури

Підготовка

Якщо ви або ваша дитина часто хворієте і терапія не допомагає, варто перевірити свою імунну систему. Перед першим походом до лікаря можна підготуватися, щоб консультація пройшла швидко і ефективно. Наприклад:

1. Запишіть усі симптоми, помічені вами.
2. Зберіть усі попередні результати обстежень, які ви коли-небудь проходили.
3. Трохи вивчіть історію хвороби сім'ї.
4. Складіть перелік прийнятих останнім часом препаратів та вітамінів.
5. Підготуйте заздалегідь усі питання, які плануєте поставити лікарю.

Подібні дії допоможуть медпрацівнику швидше діагностувати недугу та призначити необхідну терапію.

Процес усунення нездужання

Лікування первинного імунодефіциту здійснюється при використанні наступних методів:

• етіотропна терапія (у разі коригують геномний недолік хворого);
• лікування імуностимуляторами;
• трансплантація кісткового мозку, імуноглобулінів, клітин тимусу.

Лікування імунодефіциту в дітей віком, як і в дорослих, проводять під наглядом фахівця. Вторинний ІДС вилікувати набагато простіше, ніж первинний, тому що передумовами його появи є тимчасові фактори. Тому можна зробити ефективний переважний вплив на них, використовуючи правильну терапію. Після проведення діагностики та встановлення справжньої причини призначають курс лікування.

Найчастіше дорослих вторинному ІДС піддаються діти, оскільки в них ще не до кінця сформовано механізм боротьби зі шкідливими факторами довкілля.

На тлі нестачі вітамінів та мінералів виписують відповідні вітамінні комплекси. Якщо встановлено наявність хронічної інфекції, то насамперед санують її осередки.

Імуностимуляри сприяють зміцненню імунтету після перенесених хвороб та операцій.

Симптоматика

Ознаки різняться залежно від виду хвороби і в кожної людини вони можуть мати індивідуальний характер. Серед них:

• часті інфекційні розлади, які іноді повторюються;
• зараження та інші недуги крові;
• затримка розвитку;
• проблеми із травним трактом;
• грибкові інфекції;
• стоматит;
• випадання волосся;
• алергічні реакції;
• зниження ваги.

Протипоказання

Прийом практично кожного імуностимулятора має протипоказання. Особливо обережно слід підходити до терапії дітей із аутоімунними проблемами. Приймати препарати таким дітям варто виключно за призначенням лікаря. Втім, як і вагітним.

Ускладнення

Характерними ускладненнями для обох типів хвороби є серйозні інфекційні патології, такі як пневмонія, сепсис та інші, які залежать від виникнення ІДС. Рання діагностика здатна запобігти довгостроковим проблемам.