Необхідність проведення пува-терапії

Пува-терапія застосовується на лікування різних шкірних захворювань, переважно хронічного характеру. Це один із видів світлової терапії, для якого застосовують ультрафіолетові лампи спектру А, що зумовило другу її назву — puva терапія. Щоб посилити лікувальну дію променів, лікарі застосовують спеціально розроблені фотосенсибілізатори. Вони застосовуються місцево чи системно, забезпечуючи стійкий терапевтичний ефект.

Процес проведення пува-терапії

Пува-терапія має ряд переваг перед іншими способами лікування шкірних захворювань, зокрема псоріазу. До основних із них належать:

• висока ефективність - повне очищення шкіри настає у 85% пацієнтів;
• згасання патологічних симптомів настає вже через 4-5 сеансів;
• стійка ремісія, мінімальна тривалість якої – шість місяців;
• дуже вузьке коло протипоказань;
• мінімальна кількість побічних ефектів, основним з яких є гарна засмага;
• можливість проходити лікування в амбулаторних умовах;
• безболісність процедур;
• збереження високої ефективності при повторних сеансах;
• можливість застосування як профілактичного методу

З огляду на ці моменти кожна приватна дерматологічна клініка намагається створити умови, необхідні для проведення сеансів.

Підготовка

Перед тим як розпочинати сеанси, лікар оглядає пацієнта, ставить точний діагноз, визначає стадію та форму захворювання. За потреби рекомендуються додаткові методи дослідження. Для уникнення протипоказань рекомендується консультація сімейного лікаря.

Якщо пацієнт страждає на будь-яку соматическую патологію хронічного характеру, рішення про проведення пува-терапії приймається спільно з лікарем. Безпосередньо перед тим, як проводитиметься лікування методом пува-терапія, лікар очищає шкіру.

Також на підготовчому етапі обговорюється ціна, за якою послуга надаватиметься конкретному пацієнтові.

Процедура

За кілька годин до проведення процедури пацієнт приймає внутрішньо фотосенсибілізатор або ж наносить його на шкіру. Після закінчення зазначеного часу починається процедура опромінення у спеціально обладнаній кабіні. На вигляд вона не відрізняється від солярію.

Опромінення може проводитися локально або генералізовано, залежно від особливостей конкретного пацієнта. Частота сеансів призначається індивідуально, але здебільшого вони проводять через день. Тривалість курсу – від 10 до 30 процедур. Вона також підбирається індивідуально, залежно від виразності процесу.

Реабілітаційний період

Пува-терапія супроводжується відносно коротким відновлювальним періодом. Як свідчать відгуки пацієнтів, яким проводилася маніпуляція у м. Київ, він може супроводжуватись незначним дискомфортом – свербінням, лущенням, сухістю шкірних покривів. Дерматолог, який контролює лікувальний процес, призначить засоби догляду за шкірою, які знімуть неприємні симптоми — зволожуючий крем або мазь.

Показання

Пува-терапія показана в таких ситуаціях:

• псоріаз;
• вітіліго;
• екзема;
• грибкові захворювання шкіри та нігтів;
• атопічні дерматити.

Остаточне рішення про необхідність застосування пува-терапії приймає лікар. Він враховує особливості перебігу патології у конкретного пацієнта, наявність супутньої патології та реакцію на лікувальний процес.

Протипоказання

Процедура протипоказана при:

• системні запальні захворювання сполучної тканини;
• пігментної ксеродерми;
• альбінізм;
• порфірії;
• порушення роботи щитовидної залози, зокрема аутоімунний тиреоїдит, токсичний зоб;
• злоякісні захворювання в анамнезі, незалежно від локалізації;
• уроджену або набуту відсутність кришталиків;
• катаракті;
• вагітності та періоді лактації;
• уроджених та набутих імунодефіцитних станах;
• тяжкої патології серцево-судинної та центральної нервової системи.

Можливі ускладнення

Усі ускладнення, які виникають після пува-терапії, можна розділити на дві групи – очікувані та неочікувані. До перших відносяться прояви з боку шкіри - свербіж, почервоніння, лущення, відчуття сухості. Друга група обумовлена ​​негативним впливом ультрафіолету та фотосенсибілізуючих препаратів на організм. До основних із них належать:

• втрата апетиту;
• нудота блювота;
• помірне запаморочення;
• загострення герпесної інфекції;
• ушкодження очей - фотокератит, фотокон'юнктивіт, сльозотеча, сухість очей;
• прогресування захворювання, стосовно якого застосовувалося лікування;
• гепатит;
• бронхіальна астма.

У всіх ситуаціях необхідно негайно повідомити лікаря про дискомфорт. Він прийме правильне рішення щодо подальшого лікування та дасть рекомендації щодо лікування ускладнень. За показаннями призначається консультація суміжного фахівця.