Особливості лікування піодермії

Піодермія відноситься до досить поширених захворювань шкіри. Недуга має тривалий характер і без адекватного своєчасного лікування часто переходить у небезпечну хронічну форму. Затягувати із відвідуванням дерматолога не можна. За перших ознак гнійничкового ураження епідермісу слід негайно звернутися за допомогою до профільних фахівців медичного закладу.

Лікувати піодермію самостійно не рекомендується. У домашніх умовах неможливо точно встановити тип гнійних коків, що викликали неприємні симптоми, і правильно підібрати курс лікарських препаратів.

Процес лікування піодермії

Лікування піодермії спрямоване на відновлення загального здоров'я пацієнта та перешкоджання розмноженню, поширенню патогенних мікроорганізмів. При правильному підході до медикаментозної дії терапія дає швидкий позитивний ефект. Відгуки пацієнтів спеціалізованих медичних центрів підтверджують сприятливі прогнози лікарів.

Найчастіше лікування проводиться медикаментозно. За певних умов дерматолог може рекомендувати апаратні методики. Наприклад, хронічна піодермія добре піддається дії лазерної терапії. Головне – виключити ймовірність обробки відкритих ран.

Підготовка

Піодермія відноситься до досить небезпечних хвороб, що спричиняють складні негативні наслідки. Тому під час лікування слід суворо дотримуватися всіх порад лікарів. Зокрема, необхідно правильно підготуватися до терапевтичних дій. Однією з головних умов одужання стає якісна діагностика, проведена у спеціалізованому закладі.

Для підтвердження піодермії необхідно пройти:

• візуальний огляд та гістологію у дерматолога;
• лабораторні дослідження (загальний, клінічний аналіз крові, визначення серологічних реакцій для виключення сифілісу, виділення типу патогенної культури та чутливості інфекційних агентів до антибіотиків);

Дуже важливо диференціюватися від таких тяжких недуг, як туберкульоз, трихофітія, васкуліт, лейшманіоз, оскільки піодермія має подібні до них прояви.

Процедура

Лікування піодермії у дорослих та дітей завжди починається з обробки шкірних покривів спеціальними розчинами. Найчастіше застосовуються саліциловий чи камфорний спирт. На осередок запалення та місця виникнення карбункулів накладається іхтіолова мазь. Сильно запалені фурункули розкриваються за умов стаціонару лікарні.

Найчастіше на лікування гнійничкового ураження шкіри призначаються антибіотики, що пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів. Така терапія продовжується близько 5-7 днів. При тривалому прогресуванні хвороби (хронічна піодермія) лікування фармакологічними засобами продовжується до двох тижнів.

Якщо під час терапевтичних дій у хворого з'являються ознаки алергії (свербіж, короста, висип), то дерматолог рекомендує додати до курсу антигістамінні препарати. При гангренозній формі піодермії для лікування застосовують речовини, що позитивно впливають на мікроциркуляцію крові. Найчастіше використовуються розчини, які у організм ін'єкційним способом.

Реабілітаційний період

Принципи лікування піодермії обов'язково включають запобігання поширенню захворювання. Під час терапевтичних дій необхідно дотримуватися всіх правил обличчястої гігієни та користуватися лише індивідуальними предметами побуту (постільна білизна, посуд, рушники). Такі дії значно знижують ризик зараження інших людей гнійними коками.

Піодермія вважається вилікуваною при зникненні таких неприємних симптомів, як гнійники на шкірі, свербіж, почервоніння, запалення. Для підтвердження ефективності впливу необхідно здати аналізи та пройти огляд у фахівця. Під час реабілітації слід уникати механічних уражень шкіри, негативного впливу зовнішніх факторів (попадання хімічних речовин).

Показання

Приводом для звернення до медичного закладу є симптоми ураження шкіри. Піодермія проявляється появою запаленої ділянки шкіри, вульгарними вуграми, чорними комедонами, фурункулами, гнійниками на волосяних фурункулах без стрижня. При виявленні таких ознак лікування спеціалізованої клініці стає необхідністю.

Протипоказання

Лікування гнійничкового ураження часто включає курси антибіотиків, протизапальних препаратів. Піодермія пригнічується складними фармакологічними речовинами, тому терапія може обмежуватися непереносимістю медикаментозних засобів. Особливої ​​обережності потрібно дотримуватись людей, які страждають від патологій крові, цукрового діабету, гормональних збоїв.

Можливі ускладнення

Якісне лікування піодермії не викликає жодних побічних дій. Головне — дотримуватись усіх рекомендацій лікарів на підготовчий та реабілітаційний періоди. До можливих ускладнень терапії фармакологічними засобами відносять алергічні реакції, що проявляються почервонінням, висипом, підвищенням температури, свербінням.