Симптоми, при яких варто звернутися до невролога:

• запаморочення;
• хронічний біль в шиї, спині;
• хронічні головні болі;
• періодична втрата свідомості;
• оніміння, слабкість кінцівок;
• шум у вухах;
• погіршення слуху, зору, нюху;
• розлад сну, пам'яті, концентрації уваги;
• судоми, тики;
• Загальна слабкість;
• швидка стомлюваність.

Захворювання, які вивчає неврологія:

• невралгія;
• неврит;
• мігрень, головний біль;
• вегето-судинна дистонія;
• інсульт;
• склероз;
• дитячий церебральний параліч;
• епілепсія;
• енцефаліт;
• безсоння;
• хвороба Паркінсона;
• хвороба Меньєра;
• аневризма судин головного мозку;
• заїкання та інші.

Діагностика та лікувальні заходи в неврології

Для постановки діагнозу і з'ясування причини розвитку патології лікар-невролог призначає ряд діагностичних процедур:

• комп'ютерна томографія головного і спинного мозку;
• УЗД головного мозку;
• електроенцефалографія;
• електронейроміографія;
• рентгенографія;
• дуплексне сканування магістральних артерій і судин голови.

Для лікування неврологічних захворювань застосовують медикаментозну терапію, безмедикаментозні методи (дієти, ароматерапію, голковколювання), фізіотерапевтичні процедури, операційне втручання.

Неврологічні патології найчастіше пов'язані:

• з порушенням роботи нервових клітин (нейронів) і зв'язку між ними;
• з запальними або інфекційними процесами в головному або спинному мозку, волокнах тканин.

До невролога слід звернутися при таких симптомах:

• хронічні головні болі;
• мігрень;
• біль в шиї, спині;
• втрата свідомості;
• погіршення зору;
• шум у вухах;
• зниження концентрації;
• погіршення пам'яті.

Симптомами, що вказують на неврологічні захворювання, є судоми, тики, оніміння кінцівок, швидка стомлюваність і слабкість.

У новонароджених неврологічні патології характеризуються такими ознаками:

• часте і рясне зригування;
• новонароджений важко засинає, занадто часто прокидається, сон у дитини поверхневий;
• відзначається тремор підборіддя, рук, ніг;
• дитина підтискає пальці на ногах, коли його ставлять на ноги.

Плановий огляд невролога проводиться в 3, 6, 9 і 12 місяців, а потім щорічно.

У дітей старшого віку неврологічні захворювання можуть проявлятися у вигляді таких ознак:

• періодичні посмикування кінцівками (уві сні або під час неспання);
• скарги на часті головні болі;
• швидке стомлення;
• підвищене роздратування;
• поганий або неспокійний сон;
• неуважність, неуспішність;
• відсутність бажання контактувати з однолітками.

Невролог займається пацієнтами, чиї патології виникли внаслідок травм, наприклад, ударів, падіння з висоти і т.д., і супроводжуються з потрясінням мозку, крововиливом, порушенням цілісності нервових волокон.

Діагностика неврологічних патологій полягає в ряді діагностичних заходів. Прийом невролога включає в себе опитування пацієнта з метою збору інформації про перенесені захворювання, травми, особливості трудової діяльності, а також визначення рефлексів (рухових і чутливих заходів).

Крім огляду неврологом можуть бути призначені такі діагностичні методи дослідження:

• УЗД;
• рентгенографія;
• електроенцефалографія;
• комп'ютерна томографія (КТ) головного та спинного мозку;
• електронейроміографія;
• дуплексне сканування магістральних артерій голови;
• лабораторні дослідження крові для виявлення запальних процесів.

Лікування неврологічних захворювань найчастіше є комплексним. Неврологом можуть бути призначені:

• медикаментозне лікування з призначенням необхідних лікарських препаратів різного спектру дії;
• лікування без медикаментів, наприклад, фітотерапія, голковколювання, дієта, мануальна терапія, рефлексотерапія, інші методи альтернативної медицини;
• фізична терапія: лікувальний масаж, комплекс вправ (ЛКФ), фізіотерапевтичні процедури: магнітотерапія, міостимуляція, електрофорез, лазеротерапія, інше;
• хірургічний метод лікування є актуальним при патологіях, які не піддаються іншим методам лікування. Це можуть бути новоутворення в головному і спинному мозку, крововиливу в мозок і т.д.

Серед причин захворювань нервової системи варто назвати:

• малорухливий спосіб життя;
• хронічні хвороби;
• стресові ситуації;
• зниження імунітету;
• різні травми.

Варто відзначити, що в основі хвороб нервової системи лежать порушення функціональності і взаємозв'язку нейронів, запальні процеси в спинному, головному мозку і нервових волокнах.

Згідно зі статистикою, найчастіше до невролога звертаються з патологіями, що виникли на тлі черепно-мозкових травм, зі скаргами на головний біль, мігрень, запаморочення, втрату свідомості.

Причиною звернення до фахівця є хронічні болі в шиї, спині, грудному відділі хребта. Такі болі можуть бути ознакою міжхребцевої грижі, остеохондрозу, вегето-судинної дистонії, защемлением сідничного нерва.

Головний біль і мігрень - це ознаки порушення кровопостачання головного мозку, що відповідно, призводить до гіпертонії, безсонні, шуму у вухах, порушення концентрації, погіршення пам'яті, зору, слуху.

Серед пацієнтів лікаря-невролога часто зустрічаються люди з хронічною втомою, м'язовою слабкістю, тривожністю, панічними атаками, гіпотонією або непосидючістю, підвищеною дратівливістю, емоційною нестабільністю. Ці симптоми є ознаками вегето-судинних захворювань.

Досить часто лікар-невролог діагностує і займається лікуванням невралгії, люмбаго, хвороби Альцгеймера, доброякісних і злоякісних пухлин мозку, хвороби Паркінсона, енцефаліту, поліневропатії, невропатії, неврозів, невриту, нервового тику, паралічу, логоневроза і безсоння.