- Антоніна Василівна, у чому різниця між просто поганим сном та хворобою - безсонням?

- Для кожної людини нормально деколи мати порушення сну. Стрес, хвороби, життєві зміни, як-от нова робота чи народження дитини, можуть спричиняти короткострокове безсоння. Зазвичай воно проходить самостійно за один-два місяці.
Хронічним воно стає коли повторюється упродовж більшості ночей, коли починає впливати на взаємини із родиною, друзями, призводить до неможливості виконання роботи.

- Ця хвороба здебільшого вказує на проблеми із психікою?

- Безсоння – проблема, яка відноситься не тільки до психіатрії, а є комплексною, адже торкається організму в цілому. Якщо говорити про добрий сон, то на нього працює весь організм. Почати з того, що мелатонін - гормон сну - виробляється не в достатній кількості, коли є проблеми із печінкою (перенесені чи хронічні хвороби цього органу). Не дарма кажуть, якщо у людини хвора печінка, то у неї пригнічений настрій, в’ялість, нестача сил, поганий сон.
Тож людина із безсонням повинна лікуватись комплексно. Перед розмовою із психіатром, пацієнт має бути обстежений і пролікований терапевтом, адже не тільки хвороби печінки, а й серцево-судинні захворювання, (наприклад підвищений тиск) провокують безсоння.
Психіатр розглядає причини безсоння, зважуючи на психічний стан пацієнта. У людини можуть бути невротичні розлади, невроз нав’язливих ідей тощо. У таких випадках пацієнт здебільшого жаліється, що в голові повно думок, не може виключити свій «комп'ютер». Тоді лікар-психіатр призначає препарати, які допомагають людині розслабитись, позбавитись нав’язливих роздумів.
Самолікування ніколи до добра не призводить, тому не раджу самостійно собі приписувати пігулки або купляти ті, що радять працівники аптек. Краще звернутись до лікаря, обстежитись, вияснити причину безсоння, а тоді вже приймати приписані медпрепарати.
Потрібно також дотримуватись слушних порад: виробити режим сну; уникати ситних прийомів їжі, алкоголю чи кофеїну пізно увечері; не користуватись ґаджетами перед тим, як лягати у ліжко; спати у прохолодній, темній кімнаті.

Для того, щоб виробити певний рефлекс, необхідно засинати в один і той же час. Наприклад, якщо ви протягом місяця будете приймати медпрепарат і лягатимете в певний час, то коли закінчите прийом ліків, у вас вже буде сформований рефлекс засинання. Я раджу лягати у ліжко раніше, щоб не втрачати так звану золоту пору для мозку (від 23.00 до 1.00), коли найкраще відпочивають і відновлюються його клітини. Не рекомендую денний сон, адже це погіршує якість нічного.
Звичайно, можна вживати комплекс інших заходів у тому числі аромотерапію: у спальні покласти рослини запах яких подобається, приймати ванни із цілющих заспокійливих трав.
Ви напевно знаєте, що жирна і гостра їжа викликає важкість, здуття живота і порушує сон. Однак є й цілком здорова їжа, яка провокує неспокійний сон. Ось декілька продуктів, які на думку дієтологів найбільше впливають на якість сну - твердий сир, червоне м'ясо, злаки, шоколад.
Помічено, що до безсоння більш схильні жінки, причому, чим старша людина – тим частіше вона ним страждає. А самими неспокійними періодами року є весна і осінь.
- Дякуємо за поради.

Бесідувала Вікторія Гайдамашко.

На додачу до теми «Безсоння» наводимо деякі наукові дослідження:
Вчені університету Гонконгу дослідили, що отримання менше 7 годин сну на добу може призвести до незворотних ушкоджень ДНК і навіть до раку. Дослідники зробили ці висновки на основі вивчення здоров’я молодих лікарів, яким доводилось працювати ночами.
Спостереження показали, що пошкодження ДНК від порушень природних циклів сну і пробудження можуть в деяких випадках бути незворотними. Крім того, дефіцит сну знижує здатність ДНК до самовідновлення, що може привести до генетичних хвороб.
При цьому ні автори дослідження, ні будь-які інші науковці поки не знають, чому нестача сну завдає пошкодження ДНК.

Британський лікар Селсік переконаний, що тільки якщо ставитися до безсоння як до психічного розладу, зі ступенями складності від легкого до хронічного, медицина може розробити і надати відповідне лікування. Такий новаторський підхід викликаний не тільки науковою цікавістю, а й обличчястим досвідом.
У 2009 році Селсік почав досліджувати когнітивну поведінкову терапію (КПТ), яка має позбавити пацієнта від негативних асоціацій зі сном. Для людей, що страждають на безсоння, спальня сильно ототожнюється з відсутністю сну, що і є основним приводом для пробудження – як, наприклад, неконтрольований стан стресу під час відвідування стоматолога. КПТ працює так, щоб змінити підсвідому асоціацію пацієнта спальні з безсонням і поміняти її на зв'язок: «спальня-сон». Для вирішення цієї проблеми Селсік радить залишати спальню, якщо протягом 15 хвилин ви не заснули.