Діагностика та лікування кератомікозів

Діагностика та лікування кератомікозів


Кератомікоз – ураження волосся та рогового шару епідерми, спричинене дріжджоподібними грибами Pityrosporum, Exophiala, Piedraia, Trichosporon, Sporotrichium.

Загальна інформація

До категорій цієї групи відносять: висівковий лишай (різнобарвний), п'єдру (вузлувату трихоспорію), паршу (фавус), споротрихоз і псевдомікози (збудник - корінебактерія) - пахвовий трихомікоз (трихонокардіоз) та еритразму. Заразність дуже низька, виражені запальні явища відсутні.

Процедура

Лишай

Вираженого ефекту досягають фунгіцидними та кератолітичними препаратами, резорциновими та саліциловими 5% спиртовими складами, сірчаною (в концентрації до 20%) або 5% саліциловою маззю.

Великі ураження обробляють складом 6% соляної кислоти з тіосульфатом натрію (60%).

Курс процедур – чотири-шість днів із повторенням через один-два місяці.

Профілактичні заходи: усунення підвищеної пітливості з обробкою поверхні ділянок 2% салициловим або борно-салициловим спиртовим розчином. Допускається застосування 8% оцтового розчину з горілкою.

Еритразма

Терапія аналогічна до попередньої, але в більш слабких дозах.

Виражений терапевтичний ефект досягається комплексним лікуванням: зовнішньо – втиранням 5% еритроміцинової мазі (12-18 днів) та пероральним прийомом еритроміцину (1 грам на добу).

Профілактика: місцева обробка 2% розчином борно-саліцилового спирту з припудрюванням борною кислотою.

Діагностика та лікування кератомікозів ускладнюються порушеннями роботи основних систем організму (судинної, нервової та ендокринної), а також впливом антибіотичних, протиалергічних, протиракових та гормональних засобів, що тривало приймаються раніше.

Діагностика та показання

Картина проявів мікозів має великий поліморфізм і починається з гіперемії, сухості, десквамації лусочок, формування специфічного борошняного нальоту.

У зв'язку з наявністю характерної клініки діагностика кератомікозів не становить складності. Для виявлення простих форм застосовують йодну пробу Бальцера (при обробці поверхні 5% настоянкою йоду на уражених ділянках проявляється інтенсивніше забарвлення).

Приховані осередки виявляють комплексно - діагностикою лампою Вуда з мікроскопічним дослідженням виявлених патологій.

Лишай

На уражених ділянках шкіри з'являються жовтувато-коричневі та рожеві плями незапального характеру, схильні до поступового розростання та злиття. Згодом колір плям змінюється, стає темно-бурим або молочно-кавовим, що й визначило його назву – «різнобарвний лишай». Сверблячка незначна і супроводжується борошноподібним лущенням, яке дало іншу його назву - «висівкоподібний лишай».

Вогнища частіше вражають груди, спину, шию та живіт, рідше – бічні поверхні тулуба та зовнішню частину плечей, іноді голову.

Відрізняється тривалим перебігом (місяці та роки) з частими проявами рецидивів.

Диференціюється із сифілітичною розеолою. Основні відмінності – інша симптоматика сифілісу з позитивною серологічною реакцією.

Еритразма

Незапальні вогнища проявляються на шкірі великих складок і мають коричневе (світле) або червоне (цегляне відтінок) забарвлення. Виявляють схильність до злиття з утворенням великих форм чітких фестончастих контурів.

У жінок частіше схильні складки молочних залоз і пахвових западин, у чоловіків – пахово-стегнової області мошонки.

Причиною хронічних проявів з частими рецидивами є надмірна вага та підвищена пітливість.

Диференціюється з пахвинною епідермофітією.

Протипоказання та ускладнення

Проблемні ризики можуть мати місце – як наслідок помилок у постановці діагнозу та некоректної медикаментозної терапії.

Ціни та клініки


Залежно від типу та виду захворювання, методів діагностики, історії хронічних хвороб терміни лікування та його вартість можуть змінюватись у широкому діапазоні. Докладніше про це – на порталі https://likari.info.


Відгуки