Загальна інформація

Вперше ця хвороба була виявлена ​​Т. Юргенсеном в 1876 і описана, як атипова пневмонія, а в 1879 вченим Д. Ріттером було встановлено, що зараження здійснюється від папуг.

Переносниками цієї інфекції є інфіковані свійські та дикі птахи. До групи ризику входять люди, які працюють на птахофермах, а також власники кімнатних птахів. Для того щоб визначити, чи є в організмі вашого вихованця шкідливий агент, необхідно зробити спостереження. Птах хворий, якщо:

• вона мало рухається, а її голова та крила опущені;
• з ніздрів виділяється слиз, а під очима з-за гною утворюються скоринки;
• пір'я вимащені виділеннями.

Збудник орнітозу - грамнегативна нерухома бактерія, що називається "хламідія псіттаці", яка паразитує в інфікованих клітинах. Передається повітряно-краплинним шляхом при прямому контакті з рознощиком інфекції. Також можливе зараження повітряно-пиловим та харчовим способами.

Процес проведення

Діагностика орнітозу

Діагностичні дослідження складаються з кількох етапів:

• загальна клінічна картина (визначення симптомів);
• епідеміологічний анамнез (процес, при якому визначаються можливі шляхи зараження, а також виявляються контакти пацієнта з інфікованими домашніми або дикими птахами);
• лабораторні методи

Останні включають такі обстеження:

• загальний аналіз крові, сечі;
• ПЛР-діагностику;
• серологічні перевірки (реакція зв'язування комплементу, непряма реакція імунофлюоресценції);
• алергічна внутрішньошкірна проба з орнітозним алергеном;
• гемограма (підвищена ШОЕ, лейкопенія та нормоцитоз підтвердять інфікування);
• імуноферментний аналіз

Ця недуга має симптоматику, характерну для інших захворювань: туберкульоз, пневмонія, грип, ГРВІ, мікоплазмоз тощо.

Лікування орнітозу

Після отримання результатів обстеження, що підтверджують наявність даного інфекційного захворювання, необхідно терміново звернутися до стаціонару для лікування, завдяки якому хворий буде під надійним контролем лікаря аж до самого одужання.

Найбільш ефективними лікарськими препаратами є антибіотики ряду тетрациклінів. Фахівець також може призначити ліки, які полегшать та стабілізують стан хворого. До них відносяться протиалергічні та протизапальні засоби. У разі ускладнень призначають гормональні препарати (кортикостероїди).

Слід пам'ятати про те, що навіть після активної терапії та лікування хворого можливе повторне зараження. Тому якщо джерелом інфекції був ваш домашній вихованець, необхідно з ним відвідати ветеринара, щоб унеможливити рецидив.

Показання

Після проникнення шкідливого агента в організм людини починається період інкубації, який триває в середньому 10-12 днів. Він характеризується відсутністю будь-яких симптомів. Після його закінчення починають проявлятися ознаки, якими можна визначити наявність інфекції:

• озноб, пропасниця, підвищена температура;
• загальне нездужання, слабкість;
• болі в м'язах та суглобах;
• сухий кашель;
• відсутність апетиту;
• блідий відтінок шкірних покривів.

Протипоказання

Діагностичні дослідження не маю факторів, які можуть перешкоджати їхньому проведенню. Однак при лікуванні використовуються антибіотики, до застосування яких дітьми та вагітними жінками слід підходити з особливою обережністю. Тому вживати ліки необхідно тільки з дозволу лікаря, який призначить їх вам, виходячи з вашого самопочуття, наявності алергічних реакцій, перенесених раніше захворювань.