Загальна інформація

Потрапляючи в організм, інфекція залишається в ньому довічно і при зниженні опорних сил організму дається взнаки.

Вірус широко поширений, але не дуже заразний, адже для його передачі потрібне тривале та тісне спілкування.

Основні шляхи передачі цитомегаловірусу:

• повітряно-краплинний;
• статевий;
• трансплацентарний;
• гемотрансфузійний;
• інфікування дитини під час пологів і післяпологовий період.

Щоб уберегти себе та своїх рідних від небажаних наслідків цитомегаловірусної інфекції, необхідно своєчасно проводити діагностичні обстеження організму.

Процес проведення процедури

Діагностика цього захворювання здійснюється за допомогою таких методів, як ПЛР, ІФА, ЦМВ.

Вищезазначені обстеження допомагають виявити наявність специфічних антитіл в організмі і вибрати правильну тактику лікування, яка включає імунну і противірусну терапію в умовах стаціонару або амбулаторно.

Окремим випадком є ​​встановлення даного діагнозу у вагітної жінки. Для цього використовують імуноферментний метод, який допомагає з'ясувати, чи є зараження і коли воно сталося. Якщо побоювання підтвердилися та інфекція потрапила до крові вагітної у першому триместрі, то проводиться додаткове обстеження, спрямоване на встановлення ознак інфікування плода. Якщо ж зараження відбулося у другому триместрі, тоді жінка перебуває на лікуванні в обсерваційному відділенні. Цитомегалія є однією з основних причин невиношування плода.

Показання

Багато людей є носіями цитомегаловірусу, але не у кожного проявляється клінічна картина захворювання. Потрапляючи в кров, вірус викликає сильну імунну реакцію у вигляді посиленого вироблення білкових антитіл та утворення лімфоцитів, що призводить до появи такого захворювання, як цитомегалія.

Через кілька місяців вірус повністю впроваджується в організм і залишається в ньому на все життя. При ослабленні імунітету він починає вражати здорові клітини, збільшуючи їх у розмірі. Залежно від форми захворювання виділяють різноманітні клінічні прояви цієї патології.

Вроджена цитомегалія у 95% випадків розвивається внутрішньоутробно: зараження передається від матері до плода і здебільшого протікає безсимптомно. Інфіковані новонароджені мають такі ознаки захворювання:

• дрібні шкірні крововиливи;
• жовтяниця;
• хоріорентит;
• уповільнення розумового розвитку;
• зниження слуху та зору.

Придбана цитомегалія має такі форми прояву:

• підвищення температури;
• загальна інтоксикація організму;
• озноб;
• головний та м'язовий біль;
• Бронхіт.

Надалі ця хвороба може провокувати різні вегетосудинні розлади та множинні ураження внутрішніх органів.

Протипоказання

При вагітності лікування цитомегаловірусу є ускладненим, адже препарати, що використовуються для придушення недуги, високотоксичні, а тому протипоказані. В інших випадках діагностика та лікування цієї хвороби не викликає ускладнень та явних протипоказань. Але, щоб уникнути можливих алергічних реакцій, а також небажаних наслідків, кваліфікований лікар уважно вивчає аналізи та підбирає адекватну терапію.