Діагностика менінгіту

Діагностика менінгіту


Дане захворювання являє собою запалення оболонок головного та спинного мозку. Збудниками виступають віруси, бактерії та інші патогенні мікроорганізми.

Загальна інформація

Розрізняють два підвиди хвороби, що відрізняються за локалізації запального процесу: пахіменінгіт – запалення твердої мозкової оболонки, та лептоменінгіт – патологічний процес у павутинній та м'якій оболонках. Найчастіше практично зустрічається саме другий випадок. Також можна виділити ще кілька видів недуги:

  • серозний;
  • гнійний;
  • первинний;
  • вторинний;
  • генералізований;
  • обмежений.

Слід пам'ятати про різні ступені тяжкості хвороби (легкої, середньої, важкої та вкрай важкої). Інфекція вражає мозкові оболонки одним із наступних шляхів:

  • контактним (збудник потрапляє на мозкові оболонки при патологіях зубів, очного яблука, приносових пазух тощо);
  • гематогенним;
  • лімфогенним;
  • плацентарним (від матері до дитини);
  • периневральним;
  • через відкриті травми.

Лабораторна діагностика менінгіту

Збудника захворювання, як правило, визначають за аналізом спинномозкової рідини, проводячи люмбальну пункцію. Зважаючи на тривалий термін сероконверсії, отримана в результаті аналізу інформація задіяна для уточнення захворювання. З появою більшості вірусних інфекцій антитіла виробляються саме у спинномозковій рідині.

Основним типом діагностики серозного менінгіту є індекс співвідношення специфічних антитіл. Якщо він дорівнює 1.5 або перевищує це значення, очевидно більший вміст специфічних імуноглобулінів щодо сироватки.

Діагностика менінгіту у дітей часто має на увазі використання методу ІФА (імуноферментного аналізу), який дозволяє виявити антигени в сечі, слині або калі.

Диференціальна діагностика менінгіту

Для того щоб відрізнити менінгіт від багатьох схожих захворювань з аналогічними симптомами, вдаються до детального аналізу самопочуття хворого. Можливо ідентифікувати захворювання всіх етапах його розвитку, до перших проявів патології. У деяких клінічних формах допускається зміна свідомості пацієнта. Можуть бути галюцинації, марення, сопор, сомноленція, оглушення. Однак варто запам'ятати перелік основних ознак, характерних саме для цього серйозного захворювання:

  • ригідність шийного відділу хребта на тлі лихоманки;
  • інтенсивний головний біль;
  • нудота блювота;
  • світлобоязнь;
  • судоми;
  • загальне нездужання, втома.

Показання

Звернутися за консультацією та кваліфікованою допомогою слід негайно при найменших натяках на присутність недуги, в іншому випадку хворий наражає себе на серйозну небезпеку.

Деякі форми менінгіту, зокрема менінгококова інфекція, досить часто призводять до смерті.

Ідентифікувати таке захворювання на ранніх стадіях можна за наявності специфічних ознак:

  • підвищена температура;
  • плоский геморагічний висип.

Слід звернути особливу увагу на нижні кінцівки. Висипання поширюється знизу вгору, поступово збільшуючись у розмірах і кількості. Її досить просто відрізнити від укусів комах або інших висипів: при тиску на шкіру вона не блідне і не зникає, припухлості або лущення відсутні.

Протипоказання

Особливих протипоказань діагностичні дослідження немає. Тип необхідних досліджень слід уточнювати у свого лікаря. Також необхідно звернути увагу на можливі алергічні реакції перед тим, як приступати до певного курсу терапії.


Відгуки