Загальна інформація

Вперше краснуху описав 1740 року Ф. Хофманов, німецький терапевт. Наприкінці першої половини ХХ століття вченими було доведено, що це захворювання має вірусну природу.

Найбільш схильні до інфекції діти дошкільного та шкільного віку. Особливу небезпеку хвороба несе вагітним жінкам терміном до трьох місяців.

Краснуха сама по собі не потребує особливого лікування, проте небезпечними для здоров'я хворого можуть бути ускладнення, спричинені життєдіяльністю в організмі цього шкідливого агента. Первинне інфікування при вагітності найчастіше призводить до тяжких наслідків для дитини, що розвивається.

Процес проведення

Діагностика краснухи в дітей віком здійснюється у такий самий спосіб, як і в дорослих, - це ретельне вивчення клінічної картини плюс проведення лабораторних досліджень, дозволяють визначити наявність збудника в організмі пацієнта. Існує кілька факторів, що допомагають виявити недугу:

• наявність клінічних симптомів (підвищена температура, кон'юнктивіт, головний біль, нежить, висипання на тілі);
• епідеміологічний анамнез (процедура, яка полягає у визначенні кола спілкування пацієнта та виявленні джерела зараження);
• Медичні дослідження.

Лабораторна діагностика краснухи

Здійснюється з допомогою діагностичних методів, вкладених у ідентифікацію інфекційного агента. Ось деякі з них:

• загальний аналіз крові, сечі;
• посів слизу з носа на ембріональні тканини;
• тестування матеріалу на антитіла класів IgМ, IgG;
• серологічні методи, що полягають у дослідженні парних сироваток протягом кількох днів.

Дані дослідження є базовими і можуть застосовуватися до кожного пацієнта без урахування особливостей його організму та характеру перебігу захворювання. За наявності будь-яких ускладнень проводяться додаткові обстеження:

• рентгенографія легень;
• ЕЕГ головного мозку;
• реоенцефалографія;
• луна-ЕГ та інші.

Диференціальна діагностика краснухи

Ця хвороба має схожі симптоми з такими патологіями, як вітрянка, кір, алергічні висипання, скарлатина, аденовірусна інфекція і т.д. Відрізнити патологію можна лише під час проведення певних аналізів. Правильна постановка діагнозу допоможе призначити якісне лікування та визначити загальну стратегію терапії.

Показання

Інкубаційний період хвороби становить від 11 до 24 днів. Він характеризується повною відсутністю ознак за наявності збудника в організмі. Після його закінчення проявляється симптоматика, за якою можна виявити шкідливого агента:

• у перші дні на тлі високої температури починає з'являтися дрібна висипка, спочатку на обличчі, а потім поступово і на інших ділянках тіла;
• збільшуються лімфатичні вузли;
• є катаральні ознаки (нежить, головний біль, нездужання, загальна слабкість);
• виникає кон'юнктивіт, що супроводжується набряком нижніх повік.

Протипоказання

Даної патології не властиві чинники, які б перешкоджати проведенню будь-яких аналізів. Однак при виявленні вищезгаданої симптоматики необхідно терміново звернутися до фахівця, який професійно та грамотно випише призначення на проходження необхідних обстежень.

Ускладнення

Ця недуга не є тяжкою, проте за певних обставин можливі незворотні наслідки. Це, на жаль, стосується вагітних жінок. Інфекція передається від мами малюку та викликає ускладнення у вигляді серйозних порушень в органах слуху та зору. Тому в жодному разі не можна зневажливо ставитись до консультації лікарів та діагностування даного захворювання.