Загальна інформація

Недуга просторіччя часто називається вітрянкою. Захворювання передається повітряно-краплинним шляхом, що реалізує аерозольний механізм передачі. Трапляються також випадки трансплацентарної передачі вірусу. Небезпека зараження при контакті з хворою людиною в перший тиждень після появи висипань, а також в останні 10-11 днів інкубаційного терміну. Під час розмови, чхання чи кашлю хворим виділяється велика кількість віріонів.

У приміщенні вірус-збудник дуже добре поширюється, аж до потрапляння до сусідніх квартир та кімнат, проте на відкритому повітрі його ефективність помітно знижується. Відповідно, ризик заразитися на вулиці значно нижчий, ніж у будівлі.

Вірус має вкрай слабку стійкість до впливу зовнішнього середовища, що також знижує ризик зараження через контакт з побутовими предметами. Найчастіше заражаються діти. Перенісши захворювання в ранньому віці, людина набуває довічного імунітету, але під час значного його ослаблення ризик повторного захворювання при інфікуванні все ж таки є. Після перенесеного захворювання збудник вітрянки може бути в організмі людини протягом усього його життя, перебуваючи при цьому в латентному стані. В результаті дії різних провокуючих факторів він активується і викликає локальні шкірні висипання - лишай, що оперізує.

Диференціальна діагностика вітряної віспи

Виражена клінічна картина недуги має на увазі присутність лихоманки, одночасний прояв ознак інтоксикації та екзантеми. Висип послідовно трансформується та прогресує. При цьому на одній ділянці тіла можна спостерігати елементи висипу, що знаходяться у різних стадіях запалення:

• папули;
• скоринки;
• везикули;
• червоні плями на шкірі.

При вітрянці шкірні висипання часто не стосуються поверхні долонь і стоп, при цьому локалізуючись на іншій поверхні кінцівок, тулуб, шиї та обличчі. В окремих випадках можна спостерігати особливо важкі форми перебігу хвороби:

• гангренозну;
• геморагічний;
• бульозну.

Лабораторна діагностика вітрянки

Найчастіше симптоматичної діагностики захворювання буде цілком достатньо. Лабораторним шляхом вітрянка діагностується дуже рідко, лише для підтвердження нетипових, особливих випадків перебігу хвороби. При цьому біоматеріалом для аналізу є рідина з бульбашок на шкірі пацієнта. Матеріал аналізується щодо наявності тілець Арагана. Сироватка досліджується динаміці. Це означає, що взяття речовини для аналізу виконується неодноразово. Інтервал зазвичай становить близько десяти днів. Після повторного забору речовини проводиться так зване імунофлюоресцентне виділення антитіл.

Показання

Вдатися до часткової ізоляції необхідно при перших проявах симптомів вітрянки, щоб уникнути зараження оточуючих. Протягом інкубаційного періоду настійно рекомендується утриматися від контакту зі сторонніми людьми, особливо з тими, хто не має імунітету до хвороби (не хворів на вітряну віспу раніше). Зазвичай крайньої потреби у лікарському втручанні немає.

Протипоказання

Діагностика та лікування вітряної віспи не мають особливих протипоказань при нормальному перебігу захворювання. У разі підозри на якісь ускладнення настійно рекомендується звернутися за консультацією до фахівця.