Діагностика енцефаліту

Діагностика енцефаліту


Енцефаліт – це запальне захворювання головного мозку, спричинене різними етіологічними факторами. Існує кілька видів класифікації даного захворювання, зокрема, класифікація через виникнення та особливості протікання.

Загальна інформація

Усі енцефаліти можна розділити на великі групи: первинні і вторинні. До першої відносяться захворювання, викликані мікробами, вірусами та найпростішими. До другої - виникаючі, як ускладнення захворювань вірусної та бактеріальної етіології, вакцинації, внаслідок алергічних реакцій, інтоксикації тощо.

Залежно від типу збудника енцефаліт буває:

  • кліщовий;
  • японський чи комариний;
  • епідемічний/летаргічний;
  • постприщепний;
  • грипозний;
  • коровий та інші.

Процес проведення

Найпоширенішим видом цього захворювання є кліщовий енцефаліт. Вперше він був описаний 1935 року вченим А.Г. Пановим, а 1937 року виділено як самостійний вірус. Збудник цієї недуги – нейротропний вірус, переносником якого є іксодові кліщі. Зараження здійснюється через укус комахи, тобто. трансмісивним шляхом. Шкідливий агент може потрапити в організм людини внаслідок вживання сирого молока та інших продуктів тваринного походження, отриманих від інфікованих тварин.

Після влучення вірусу в організм починається інкубаційний період, який у середньому триває від 7 до 14 днів і характеризується відсутністю будь-яких симптомів. Після укусу інфекція моментально потрапляє у кров, та був проникає у центральну нервову систему.

Вже за кілька днів його можна виявити під час проведення спеціальних досліджень.

Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту

Здійснюється за двома напрямками:

  • встановлюється присутність вірусного збудника та його вплив на головний мозок;
  • досліджується причина виникнення цієї патології.

Для ідентифікації збудника інфекції застосовують такі діагностичні методи:

  • загальний аналіз сечі, крові;
  • біохімічні дослідження;
  • посів крові на стерильність;
  • проведення пункції;
  • КТ та МРТ (проводиться для виявлення вогнищ ураження мозку);
  • електроенцефалограма.

Велике значення у діагностиці цієї хвороби має епідеміологічний анамнез. Він полягає у встановленні наступних факторів: чи були укуси комах чи контакти з інфікованими людьми, чи здійснювалися поїздки у ліс чи природу тощо.

Диференційна діагностика енцефалітів

Через велику різноманітність видів даної патології, що мають різні діагностичні методи виявлення, видова диференціальна діагностика енцефаліту часто буває ускладнена. Однак її результати мають важливе значення для вибору лікарем правильного методу лікування.

Показання

Симптоми можуть змінюватись в залежності від типу хвороби та форми її перебігу. Загальними ознаками є:

  • слабкість у кінцівках;
  • загальна втома та нездужання;
  • постійний головний біль;
  • нудота блювота;
  • порушення сну, безсоння.

У деяких випадках у хворого є порушення свідомості, аж до глибокої коми, яка супроводжується відсутністю реакції на подразники.

Протипоказання

Діагностичні перевірки при даній хворобі не мають особливих факторів, які можуть перешкоджати їхньому проведенню. Однак у разі виявлення хоча б одного з перерахованих вище симптомів необхідно звернутися до фахівця, який дасть направлення на обстеження, виходячи з вашого стану, можливих алергічних реакцій, а також раніше перенесених захворювань.


Відгуки