Кардіоцентри в Україні

Кардіоцентри в Україні


Держава гарантує безоплатну допомогу пацієнтам з гострим інфарктом міокарда. Українці у критичному стані отримують безкоштовне невідкладне стентування в одному із центрів реперфузійної мережі, яку розбудовує МОЗ України разом з Урядом. 

ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНУ ДОПОМОГУ

Пацієнт з симптомами гострого інфаркту міокарда (найгостріша фаза ГІМ називається гострий коронарний синдром (ГКС) з елевацією сегмента ST, тобто STEMI) має звернутися за номером екстреної медичної допомоги - 103.

Життєво важливо, щоб пацієнт з гострим інфарктом міокарда отримав медичну допомогу якомога раніше: протягом 12 годин (в деяких випадках – упродовж доби) від початку симптомів. Для максимального ефекту від процедури і наступної реабілітації, пацієнта повинні доставити в реперфузйний центр протягом перших 2 годин від першого контакту з медичним персоналом.

Далі команда інтервенційних кардіологів проводить стентування. Усі пацієнти з гострим інфарктом міокарда у стані, що загрожує життю, гарантовано отримують стент безоплатно. 

Стентування – це процедура механічного усунення перешкоди (тромбу і атеросклеротичної бляшки) в судині з допомогою каркаса (стента), метою якої є відновлення кровопостачання серця.

Після своєчасної та ефективної реперфузійної процедури пацієнт швидко й ефективно відновлюється, і в залежності від тяжкості стану, може бути виписаний через кілька днів і продовжити реабілітацію в амбулаторних умовах.

 

ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ: МЕРЕЖА РЕПЕРФУЗІЙНИХ ЦЕНТРІВ В УКРАЇНІ

Реперфузійні центри працюють у режимі 24 години 7 днів на тиждень, 365 днів на рік (24/7/365). Кожен пацієнт, який потребує невідкладного стентування, забезпечуватиметься якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безоплатним лікуванням. Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів).

Станом на липень 2019 року в Україні працює 42 центри. Регіональні реперфузійні мережі розташовуються на території України так, щоб була можливість своєчасно доставити пацієнта до центру в автомобілі екстреної медичної допомоги протягом 2 годин. Для забезпечення повноцінного завантаження і своєчасного надання допомоги кожен центр повинен працювати на 0,3 – 1 млн населення в режимі 24/7/365.


Реперфузійні центри – це лише одна складова. Важливим є регулювання роботи екстреної медичної допомоги, що мусить бути забезпечена ЕКГ та дефібриляторами, мати постійний телефонний зв'язок з реперфузійними центрами та відділеннями кардіології, а також навчання лікарів згідно з сучасними протоколами надання допомоги. 

Діяльність реперфузійних центрів, у тому числі, спрямована на зниження рівня смертності пацієнтів з гострим коронарним синдромом. На сьогодні госпітальна летальність від інфаркту міокарда у клініках, які вже працюють, як реперфузійні центри, становить 3–6%.

Адреси кардіоцентрів

Реперфузійні центри, які працюють 24/7/365:

  1. м.Вінниця, КЗ «ВРЦСП»
  2. м.Дніпро, Обласний діагностичний центр
  3. м.Івано-Франківськ, Центральна клінічна міська лікарня
  4. м.Київ, Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеско
  5. м.Київ, Інститут ССХ АМН України ім. М.М.Амосова
  6. м.Київ, «Інститут Серця МОЗ»
  7. м.Львів, Обласний кардіологічний центр
  8. м.Миколаїв, Обласна клінічна лікарня
  9. м.Одеса, Клініка «Св. Катерини»
  10. м.Одеса, Обласна лікарня
  11. м.Полтава, Обласна клінічна лікарня
  12. м.Рівне, Обласна лікарня
  13. м.Рівне, Центральна міська лікарня
  14. м.Тернопіль, Міська лікарня №2
  15. м.Ужгород, Закарпатська кардіодиспансер
  16. м.Харків, ГУ «ІЗНХ ім. В.Т.Зайцева АМНУ»
  17. м.Харків, ГУ «ЦКБ Укрзалізниця»
  18. м.Харків, Обласна лікарня
  19. Херсон, «Херсонський міський центр серця»
  20. м.Хмельницький, Обласна лікарня
  21. м.Черкаси, Обласний кардіодиспансер
  22. м.Чернігів, Чернігівська міська лікарня №2
  23. м.Житомир, Обласна клінічна лікарня
  24. м.Київ, Олександрівська лікарня
  25. м.Краматорськ, КЛПУ «Міський онкологічний диспансер»
  26. м.Кривий Ріг, «Криворізька міська лікарня № 9» ДОР
  27. м.Кривий Ріг, КЗ «Міська лікарня №2»
  28. м.Львів, КК Лікарня швидкої та невідкладної допомоги
  29. м.Полтава, Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер
  30. м.Чернігів, Обласна лікарня
  31. м.Запоріжжя, Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань
  32. м.Коломия, міська лікарня
  33. м.Кропивницький, Кіровоградський обласний кардіологічний диспансер
  34. м.Маріуполь, Лікарня швидкої та невідкладної допомоги
  35. м.Балта, міська лікарня
  36. м.Суми, міська лікарня
  37. м.Тернопіль, Тернопільська Університетська Лікарня (Обласна)
  38. м.Хуст, міська лікарня
  39. м.Чернівці, Обласний клінічний кардіодиспансер
  40. м. Кам’янець-Подільський, Кам’янець-подільська міська лікарня.
  41. м.Суми КЗ "Сумська обласна клінічна лікарня"
  42. м.Дрогобич КНП Дрогобицька міська лікарня №1
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ
  • Що таке стентування?

    Стентування – це процедура механічного усунення перешкоди (тромбу і атеросклеротичної бляшки) в судині з допомогою каркаса (стента), метою якої є відновлення кровопостачання серця.

  • Що таке реперфузійний центр?

    Реперфузійний центр – спеціалізована клініка, яка працює у режимі 24/7/365, де проводять процедури стентування. 

  • Скільки на сьогодні відкрито реперфузійних центрів, які працюють і проводять безкоштовні процедури?

    22 центри у 18 областях працюють у режимі 24/7/365 і проводять процедури стентування безкоштовно в екстрених випадках. До кінця 2017 року буде відкрито ще 13 реперфузійних центрів.

    Всього в Україні є 44 клініки, де можуть бути проведені процедури стентування.

  • Як можна отримати безкоштовну допомогу? Чим відрізняється планова процедура і хто має пріоритет в отриманні стента?

    Безкоштовна допомога надається в екстрених випадках, коли пацієнта доставляє швидка. Пріоритет має екстрений пацієнт, якому потрібна якомога швидша допомога. Необхідні витратні матеріали та медикаменти, які вже закуплені за програмою боротьби з серцево-судинними захворюваннями, передбачено використовувати для лікування пацієнтів з гострим коронарним синдромом і стійкою елевацією сегмента ST.

  • Скільки трапляється інфарктів міокарда щорічно в Україні?

    За даними Центру медичної статистики МОЗ України, щорічно трапляється понад 40 000 інфарктів міокарда

  • Як людина з симптомами гострого інфаркту міокарда може отримати допомогу?

    Пацієнт з симптомами гострого інфаркту міокарда (ГІМ) (найгостріша фаза ГІМ називається гострий коронарний синдром (ГКС) з елевацією сегмента ST, тобто STEMI) може звернутися по допомогу за номером швидкої, зателефонувавши 103. Для максимального ефекту від процедури і наступної ефективної реабілітації, пацієнта повинні доставити в РЦ протягом перших 2 годин від першого контакту з медичним персоналом.

  • Чи вистачає кваліфікованих лікарів для проведення процедури?

    Для підготовка спеціалізованих лікарів 5 разів на рік проводяться курси тривалістю півтора місяці на базі ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН та Національної академії післядипломної освіти (НМАПО ім. Л.П. Шупика). За 10 років проведення курсів фахівцями стали понад 150 лікарів.

  • Чому допомога при інфаркті міокарда є безкоштовною?

    В Україні діє урядова ініціатива безкоштовного стентування в екстрених випадках при гострому інфаркті міокарда – ініціатива надання безкоштовної допомоги по «Забезпеченню лікування хворих з серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями» при ургентних випадках настання гострого інфаркту міокарда (ГІМ).

  • В рамках якої урядової постанови відбувається розвиток ініціативи?

    • постановою Кабінету міністрів України від 27.05.2016 №418-р створення «Регіональних Реперфузійних Мереж» стає пріоритетним завданням Уряду в сфері розвитку і реформування медицини
    • наказ «Про удосконалення системи кардіологічної допомоги у закладах охорони здоров’я України»
    • наказ «Порядок надання медичної допомоги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом з елевацією сегменту ST»
  • Який на сьогодні стан надання першої допомоги або профілактики серцево-судинних захворювань в українських регіонах?

    Клінічні симптоми ішемічної хвороби серця зареєстровано майже у 9 млн дорослого населення України, тобто, як мінімум, кожен четвертий дорослий громадянин страждає від проявів коронарного атеросклерозу. Це виливається як мінімум в 40 000 інфарктів міокарда щорічно. Згідно зі статистикою, смертність від серцево-судинних захворювань в Україні становить понад 65% від усіх хвороб.

  • Чому Уряд обрав цю тему як одну із пріоритетних?

    Смертність від гострого інфаркту міокарду – це найбільша проблема серед усього комплексу серцево-судинних захворювань. Згідно зі статистикою, смертність від серцево-судинних захворювань в Україні становить понад 65% від усіх хвороб, а клінічні симптоми ішемічної хвороби серця (ІХС) зареєстровано майже у 9 млн дорослого населення України, тобто, як мінімум, кожен четвертий дорослий громадянин страждає від проявів коронарного атеросклерозу. Це виливається, як мінімум, у 50 000 інфарктів міокарда щорічно, тож цілком логічно, що питання знаходиться в центрі уваги професійної спільноти та громадськості. Крім того, не так багато захворювань, де ми можемо одночасно за короткий термін швидко і значно знизити смертність (більш ніж в два рази!), впровадити найсучасніші технології і сформувати нову систему надання допомоги.

  • Хто фінансує створення мережі реперфузійних центрів в Україні?

    Створення реперфузійних центрів регламентовано Постановою Кабінету міністрів України від 27.05.2016 №418-р про створення «Регіональних Реперфузійних Мереж». Відповідно до тексту документу така робота є пріоритетним завданням Уряду в сфері розвитку і реформування медицини.

    Усі нормативні документи так само як і критерії створення та розвитку регіональних реперфузійних мереж розроблені МОЗ України. Міністерство також забезпечує проведення закупівель обладнання та витратних матеріалів. Партнером МОЗ України виступає міжнародна компанія Crown Agent, яка забезпечує прозорість використання бюджетних коштів, контроль якості закупівель та управління процесом поставок.

    У липні 2017 Уряд ухвалив рішення про виділення субвенції у розмірі 150 мільйонів гривень для придбання ангіографічного обладнання для 13 закладів охорони здоров’я, що сприятиме розширенню реперфузійних мереж в Україні.

  • Чи проводиться спеціалізоване навчання лікарів?

    Для підготовки спеціалізованих лікарів п'ять разів на рік проводяться курси тривалістю півтора місяці на базі ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН та Національної академії післядипломної освіти (НМАПО ім. Л.П. Шупика). За 10 років проведення курсів фахівцями стали понад 150 лікарів.

  • Яка загальна оцінка і прогнози подальшого розвитку Мережі реперфузійних центрів?

    Цього року Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про затвердження порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання». Її мета – саме розвиток регіональної реперфузійної мережі, яка дозволить принципово змінити систему надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда. На проект виділено 150 млн грн. До кінця 2017 року заплановано відкриття ще 13 реперфузійних центрів.

  • Чи вистачає стентів для реперфузійних центрів?

    У 2017 році було закуплено 10 354 стенти за кошти Держбюджету-2016 (у 2015 році було закуплено 7 179 стентів). У цьому році розподіл стентів відбуватиметься за новим порядком – пропорційно до кількості проведених екстрених процедур стентування для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда і відповідності центрів критеріям, прописаним у Постанові КМУ від 21 лютого 2017 року № 185.

    За оцінкою Асоціації інтервенційних кардіологів України, протягом року екстрене стентування потребують 25 000 пацієнтів з понад 40 000 госпіталізованих з симптомами гострого інфаркту міокарда.

  • Куди можна звернутись, якщо за екстрене стентування в реперфухійному центрі з пацієнта вимагали гроші і було сплачені кошти? Де пацієнт може залишити зворотній зв’язок про роботу урядової ініціативи та рівень надання медичних послуг, поставити питання?

  • Які є ризики процедури стентування? Ускладнення?

    Стентування судин серця — малоінвазивна операція, яка рідко призводить до ускладнень, але виключати їх розвитку все ж не варто. Проте, потенційний ризик ускладнень від основного захворювання (гострий інфаркт міокарда) багаторазово перевищує ризик ускладнень від інвазивної процедури (стентування). Однак рідкісні ускладнення після стентування, як і будь-якої інвазивної процедури, можливі:

    • ймовірність пошкодження судинної стінки в ході втручання
    • розвиток кровотечі в місці введення стента з провідником
    • розвиток гематоми в місці введення
    • алергічні реакції на матеріал або покриття стента
    • алергічні реакції на контрастування, що вводиться під час операції для контролю за її ходом
    • утворення тромбів в місці установки стента (для профілактики цього ускладнення пацієнтам призначають препарати, що зменшують згортання крові)
  • Які потрібні медикаменти пацієнтам після стентування?

    За детальною консультацією, програмою реабілітації та рецептами ліків варто звертатись до лікуючих лікарів-кардіологів.   

ПРО ІНІЦІАТИВУ «РЯТУЄМО СЕРЦЯ УКРАЇНИ»

За рівнем смертності від серцево-судинних захворювань Україна вже не один рік “лідирує” серед країн Європи. Щороку понад 40 тисяч українців страждають від інфаркту. В цілому від інфаркту помирають 14% пацієнтів і 21% – з тих, хто потребував невідкладного стентування.

Згідно з розрахунками Асоціації інтервенційних кардіологів України, орієнтовна потреба для України у невідкладних стентуваннях для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда становить 25 тисяч, тоді як у 2016 році провели лише 6,8 тисяч.

Завдяки ефективним державним закупівлям через міжнародні організації Україна закупила достатньо стент-систем та витратних матеріалів. Тож вперше в історії нашої держави, кожен пацієнт, який потребує невідкладної ангіографії/стентування, матиме змогу отримувати їх БЕЗОПЛАТНО

Уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання». Вона передбачає закупівлю стаціонарного ангіографічного обладнання на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

Наша мета – розбудова регіональної реперфузійної мережі, яка дозволить принципово змінити систему надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда. Ефективне функціонування цієї мережі залежить не лише від наявності ангіографів. Це насамперед налагоджена та чітка робота усіх ланок – швидкої допомоги, реперфузійних центрів та кардіологічних відділень, які забезпечуватимуть післяопераційну реабілітацію пацієнтів.


Відгуки